Досвід роботи над науково-методичною темою.

«Розвиток креативності мислення і творчих здібностей учнів в процесі вивчення математики».

«Математику не можна вивчати, спостерігаючи як це роблять інші»А.Нівен

I    I.           Актуальність досвіду.

   Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах світу сьогодні є класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть, сьогодні вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Критика класно-урочної системи найчастіше пов′язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зниження якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками.
   Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання «як навчити, як створити умови для розвитку та самореалізації особисті учня в навчальному процесі». Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості.
   Мета моєї науково-методичної роботи полягає у знаходженні способів і методів формування особистості учня як інтелектуальної, творчої, всебічно розвиненої людини, що вміє креативно мислити і використовувати набуті знання у сучасному світі.
  Значною мірою всього цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології інтерактивного навчання. Всі ці технології є основою розвивального навчання. Розвивальне навчання – це навчання, яке безпосередньо орієнтовано на закономірності розвитку особистості.

Перерахую основні принципи, якими користуюсь у своїй діяльності:

1.     Створення ситуації успіху для кожної дитини (різнорівневі завдання).

2.     Самостійний пошук учнями рішень та відповідей.

3.     Використання допоміжних елементів у навчанні(картки-консультанти і т.п.).

4.     Проведення математичних диктантів с послідуючою самоперевіркою або взаємоперевіркою.

     5.   Різнорівневість завдань і вимог, які полягають у самостійному виборі    учнем завдання на ту, чи іншу оцінку, яку він бажає отримати.
    Я вважаю, що на кожному уроці потрібно створювати ситуацію успіху, залучати до роботи в класі всіх учнів без винятку. Це можна робити даючи посильні завдання, домашні, самостійні роботи ,здійснювати опитування за індивідуальними картками, заохочувати успішне виконання завдань не тільки найкращими учнями, а й всіма тими, хто проявив старанність.
    На уроках повинні також застосовуватись колективна і групова форми роботи  учнів. Колективна робота на уроках здійснюється, як правило,у вигляді дискусій та колективного пошуку способів рішення. Так, при формулюванні ознак зростання і убивання функцій учні самостійно з’ясовують зв'язок між геометричним змістом похідної і поведінкою функції на окремому інтервалі. При вивченні властивостей показникової і логарифмічної функцій я спочатку задаю завдання на самостійну побудову графіків, а вже потім перевіряю побудову графіків на дошці, і у процесі колективного обговорення разом з учнями виявляємо властивості функцій.
    На уроках стереометрії я пропоную учням самостійно сформулювати означення многогранників та тіл обертання. В процесі бесіди я своїми питаннями направляю дітей у потрібне русло і зводжу до теоретичних узагальнень. Таким чином , здобуті у бесіді нові знання засвоюються як свої особисті, а не взяті з книжок. Це закріплює почуття впевненості у собі, у власних силах і стимулює до подальшої діяльності.
    Дуже важливим в своїй роботі я також вважаю доведення до відома учнів значущості тієї, чи іншої теми та використання її у повсякденному житті. Так я пропонувала учням 7 класу відповісти на питання «Звичайні дроби та їх застосування у повсякденному житті». Це було домашнє завдання, розраховане на тижневу пошукову роботу. Дуже цікаво діти потім розповідали свої доповіді і зацікавили навіть тих, хто спочатку не хотів приймати у цьому участі.