Мій предмет

Міжпредметні зв’язки на уроках математики.

Зміст і методика викладання математики має специфічні особливості щодо формування ключових компетентностей учнів: соціальної, культурної, комунікативної, інформаційної, компетенції самоосвіти і саморозвитку, продуктивної творчої діяльності. На данний час все більше спеціальностей потребують високого рівня застосувань математичних знань (фізика, хімія, інформатика, бізнес, фінанси тощо), а відтак розширюється коло учнів, для яких математика стає професійно значущим предметом. Крім того, в повсякденній практичній діяльності кожна людина в тій чи іншій мірі має справу з розрахунками, плануванням, моделюванням, прийомами геометричних побудов та вимірювань, складанням та читанням таблиць, схем, діаграм, графіків, виконанням алгоритмів, аналізом масивів даних. Тому,я вважаю, дуже важливо, викладаючи математику, пов’язувати її зміст з практичними задачами з життя чи інших навчальних дисциплін, доводити на конкретних прикладах її практичну значимість та коло застосувань.

При викладанні математики в школі я вважаю доцільним підбір практичних задач з інтегрованим змістом. Зокрема, використання задач з екологічним сюжетом на основі краєзнавчого матеріалу, довкілля. За умови розв’язування таких задач знання учнів поповнюються цікавими відомостями про навколишній світ, розвивається і вдосконалюється математична мова, увага, самостійне творче мислення, виховуються елементи основ екологічної культури. Ось кілька прикладів задач екологічного спрямування, які можна використовувати під час вивчення деяких тем з математики:

   Обчислити, скільки кубічних метрів повітря очистить від автомобільних викидних газів 25 каштанів, посаджених вздовж дороги, якщо одне дерево очищує зону довжиною 100м, шириною 20 м, висотою 10 м без шкоди для себе.

    Територія України поділяється на такі ботаніко-географічні зони Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Крим, у яких площа лісів становить відповідно: 40%, 25%, 10%, 22%, 3%. Побудувати діаграму розміщення лісів у порядку зростання.

Про те, що математика як обчислювальний інструмент має допомагати вивченню фізики – зрозуміло всім. Повну картину фізичного явища можна отримати лише тоді, коли ці явища вдається кількісно виміряти і описати мовою математичних співвідношень. Так вивчаючи у 11 класі тему «Об´єми та площі поверхонь геометричних тіл» я вважаю доцільним розглянути задачі з фізичним змістом. Наприклад, чавунна труба має квадратний переріз, його зовнішня ширина 25 см., товщина стінок 3 см. Яка маса одного метра труби, якщо густина чавуну 7,3г/см³.

Вивчаючи дану тему «Об’єм» в 11 класі я навела безліч цікавих фактів, що демонструють зв'язок математики з іншими предметами шкільного компоненту (з історією – єгипетські піраміди; з образотворчим мистецтвом – особливості передавання об’ємності предметів за допомогою графіки і живопису, приклади зорових ілюзій неіснуючих предметів; з англійською мовою – англійські міри об’єму; з фізичною культурою – форма багатьох спортивних знарядь: ядро, м’яч, граната, спис, обруч тощо; з екологією – об’єм втраченої води з несправного крану; з біологією – форма вірусів, бджолині соти ; з географією – об’єм щорічних опадів на Землі, об’єм льодовиків в Антарктиді; з космічними дослідженнями – об’єм штучного супутника Землі, тощо.

 При вивченні теми «Прогресія» у 9 класі ми  згадали досліди подружжя Кюрі, що привели до відкриття радіоактивності і закону розпаду атому; закон вільного падіння і рівноприскореного руху. 

Вивчаючи пряму і обернену пропорційності в 7 класі, яка є частиною теми «Функції» , розв’язали  задачі про сполучені посудини, або про важелі: «Довжина меншого плеча важеля 5см, більшого 30см. На менше плече діє сила 12Н. Яку силу треба прикласти до більшого плеча, щоб зрівняти важіль?» 

Для успішного вивчення у 8 класі теми «Розв’язування прямокутних трикутників.» діти готували історичні довідки з теорії розвитку поняття прямокутного трикутника та історичної обґрунтованості виникнення цього поняття.